Чотири роки незламності
Великі народи
народжуються у
великих випробуваннях
М. Грушевський
Чотири роки від початку активних бойових дій на території України.
Чотири роки страшної війни.
Чотири роки героїчної боротьби.
Це не просто відлік часу. Це — відлік мужності. Відлік втрат. Відлік рішень, що назавжди змінили кожного з нас.
Коли в лютому 2022 року ворог прийшов на нашу землю, він розраховував на страх, паніку й швидку капітуляцію. Але зустрів гідність. Зустрів народ, який пам’ятає свою історію, свою мову, свою свободу. Зустрів українців.
Сьогодні ми живемо у реальності повітряних тривог, втрат і фронтових зведень. Але водночас — у реальності неймовірної сили. Бо ці чотири роки довели: Україна — це не територія. Україна — це люди.
І вже чотири роки колектив нашого коледжу стоїть поруч із тими, хто тримає небо і землю на передовій. Не гучними словами — справами. Не пафосом — підтримкою.
Лютнева допомога — їжа швидкого приготування, консерви, засоби гігієни, солодощі, енергетичні батончики та медичні препарати — була передана бійцям батальйону імені Шейха Мансура (Запорізький напрямок), мінометникам 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура» (Сумський напрямок), артилеристам 27-ї окремої бригади імені кошового отамана Петра Калнишевського.
Це різні напрямки. Різні підрозділи. Але одна спільна мета — захист України.
Щиро дякуємо викладачам, студентам та їхнім батькам, які долучилися до збору.
Красно дякуємо викладачам: Світлані Івановій, Ларисі Гурській, Емілії Дібрівній, Богдану Кічаку, Євгенії Голуб, Сергію Юрченку, Вадиму Печкурову, Олександру Ясінському.
Студентам Альоні Марсаковій та Валерії Архипчук (114-О), Юрію Дідківському (307-К).
Студентам групи 306-К (класний керівник — Лілія Чайка).
Батькам студентів групи 110-К (класний керівник — Богдан Кічак).
Окрема подяка батькам студентів групи 201-О (класний керівник — Лариса Гурська): Надії Уткіній, Наталії Селівановій, Наталії Даниленко, Галині Григорович, Анні Походенко.
У час, коли країна воює, надзвичайно важливо, щоб тил був міцним. Важливо, щоб молодь бачила приклад дорослих. Щоб студенти розуміли: патріотизм — це не лише слова на урочистих лінійках. Це вибір. Щоденний. Конкретний. Відповідальний.
Чотири роки війни — це чотири роки дорослішання нації.
Чотири роки болю — і водночас чотири роки безпрецедентної єдності.
Чотири роки, які показали світу, що свобода для нас — не абстракція, а сенс.
Ми не обирали цю війну. Але ми обрали — не зламатися.
І поки на передовій стоять наші захисники, у тилу маємо стояти ми.
Фото 6
Людмила Клименко,
голова ЦК філологічних дисциплін
