Гостьова лекція Олександра Котяша
…охота – мати праці, праця все перемагає.
Сродна праця – це найсолодша в світі річ (Г.С. Сковорода)
Діалектологія – бездонна криниця, а вивчення діалектів сприяє побудові національнокультурної ідентичності, збереженню мовних традицій і звичаїв, збагаченню наукового та культурного досвіду людства.
22.10.2024 на запрошення Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, зокрема кандидата філологічних наук, доцента кафедри української мови та прикладної лінгвістики Оксани СУХОВІЙ а також творчої діалектологічної лабораторії Діалектоманія Олександр КОТЯШ провів гостьову лекцію студентам-філологам цього університету.
О. Котяш поділився досвідом збирання матеріалу про щоденні страви і спосіб їх приготування, хатнє начиння й посуд, надвірні будівлі й господарювання, ремесла й промисли, транспортні засоби зв’язку; вирощування льону й конопель, їх обробку і ткання полотна; весільну лексику, ритуальні страви; поминальні обіди, хрестини й відвідини і ще багато-багато тем, які цікаві історикам й етнографам, фольклористам і лінгвістам.
Та головною темою лекції була – укладення словника говірки села Залужжя. Пан Котяш О. поділився секретами невтомної лексикографічної праці: яке наповнення словника, за яким принципом він побудований, у чому його особливість. Викладач акцентував на лексемах, які давно вийшли з ужитку й рідковживаних, на афоризмах та словосполученнях. Особливе місце в словнику займають присвята й додатки. Книга присвячена племіннику упорядника словника Олександру Сергійовичу Котяшу, який загинув на Донбасі, захищаючи нашу Батьківщину від російського агресора. А додатки – особлива частина книги: мікротопоніми, антропоніми, корінні прізвища залужан і фотографії під назвою «У пісні і в труді – я частка Батьківщини» (В. Сосюра).
Поліські діалекти – давні, старожитні і відображають культурні та історичні особливості і відіграють важливу роль у збереженні мовного розмаїття цього регіону. І лексикографи відіграють у цьому неабияку роль. Адже саме вони фіксують ці особливості, зберігають для нащадків, для історичної справедливості, щоб ніколи жоден зайда не нав’язав ні своєї мови, ні культури, ані традицій. Бо ж маємо своє – правічне й глибоке, як океан.
Маємо велику надію на співпрацю і подальші діалектологічні дослідження, як-от: польові дослідження, поїздки в місця, де говірки зберігають свою автохтонність. Під час обговорення, на засіданні, учасники Діалектоманії складали плани, обмінювалися враженнями і окреслили найближчу перспективну поїздку…
Висловлюємо подяку адміністрації коледжу й університету у сприянні зустрічі. Та особлива подяка за кожен прожитий день нашим славним захисникам, які боронять наші землі від російської навали!
Олександр Котяш,
викладач української мови та літератури
