Історія України в етноляльках Тетяни Федорової
Виховання підростаючого покоління для кожної нації є найважливішим складником національної культури. Передача всіх культурно-історичних традицій батьків, дідів і прадідів завжди гарантувала вічність життя нації. Справжнє виховання не може існувати в «чистому вигляді», тобто поза традиційною культурою певної нації. Усі найвидатніші педагоги світу визнавали, що виховання молодої людини завжди має ґрунтуватися, насамперед, на культурно-історичних цінностях своєї нації, а вже пізніше відбувається знайомство з традиціями інших народів.
Незаперечний закон дидактики: від пізнання свого, рідного, національного – до пізнання чужого, багатонаціонального, світового.
Українська лялька є скарбничкою народної традиційної культури, яка розвивалася, вдосконалювалася та урізноманітнювалася протягом багатьох століть.
Етноляльки Тетяни Федорової – явище унікальне! Заслужена майстриня народної творчості України, лавреатка ряду мистецьких премій зобразила в своїх етноляльках історичні постаті гетьманів, козаків, українську еліту, героїв творів Тараса Шевченка і Лесі Українки, українців у народних костюмах нашої минувшини XVI- XVIII століть.
5 листопада студенти групи 108 -К разом з викладачкою мистецтва Людмилою Клименко відвідали виставку ,,Історія України в етноляльках Тетяни Федорової”, яка експонується в Ірпінській міській публічній бібліотеці ім. М. Рильського.
,, Українці – це нащадки Київської Русі… Будинки українських селян гарні і міцні, ніхто з них не носить лаптів, як у московщині… Українці вельми інтелігентні, вільнолюбний дух почувається в їх зверхньому вигляді” – писав у XVII столітті данський географ К. Мальт- Брюн, подорожуючи Україною.
Формування національної ідентичності у молоді має величезне значення, а зробити це можна різними способами, в тому числі і через народне мистецтво.
Пані Тетяна поспілкувалася з першокурсниками, відповіла на їх запитання, а студенти збагатились новими знаннями з історії та мистецтва України.
,, Українець є вдумливий, запальний, радо згадує минуле свого народу і кохається у спогадах про героїчні вчинки своїх предків. Коли його спитати хто він, то відповість з радістю і гордістю: Я козак!” – писав німецький барон, економіст і юрист Гакстгаузен у 1847 році .
Тож вивчаймо своє минуле, пишаймось своєю героїчною історією, літературою і мистецтвом.
Навчайтеся. Борітеся. Перемагайте.
Людмила Клименко,
викладачка мистецтва
