Літературний всесвіт поетів війни: нове Розстріляне Відродження

Коли забуревіїть, зажудить

І холодом гаряча кров скується,

Я сподіваюсь, хтось комусь озветься

І скаже: він зумів життя прожить!

Юрій Руф (Дадак)

 

У День Гідності та Свободи студенти груп 205-М та 210-Х Ірпінського фахового коледжу НУБіП України занурилися в глибокий та зворушливий світ сучасної поезії. Захід «Літературний всесвіт поетів війни – нове Розстріляне Відродження» став містком між поколіннями сміливців – митців, які стояли й стоять на сторожі правди та свободи.

Ведучі, Олександра Мельниченко та Іван Петренко, познайомили студентів з життєписами поетів, чиї голоси стали хронікою нашої новітньої боротьби: Вікторії Амеліної, Володимира Вакуленка, Максима Кривцова, Гліба Бабіча, Миколи Кравченка, Геннадія Афанасьєва, Юрія Руфа.

Проникливе читання створило особливу атмосферу цього заходу: Євгенія Заяц ніжно й водночас болісно прочитала уривок із книги Вікторії Амеліної. Віктор Грицюк вразив аудиторію читанням уривків зі щоденника дитячого письменника, розстріляного на Харківщині, Володимира Вакуленка. Дмитро Матейчик щиро переповів теплу історію рудого кота – одного з найзворушливіших образів у творчості  вбитого поета, Героя України – Максима Кривцова «Далі», а Ігор Качуряк декламував пророчі рядки про те, що фіалкою поет проросте в рідній землі. Марк Печерський вдумливо передав емоції з книги політв’язня з Криму Геннадія Афанасьєва. Андрій Паламарчук виразно продекламував вірш Гліба Бабіча, автора текстів для гурту Kozak System: «Така ось дорога, крізь пекло і квіти…»

Іван Петренко  прочитав промовисті рядки Юрія Руфа, поета, борця, воїна, що віддав своє життя, захищаючи наше слово: «Гідність для тих, хто гідний. Воля для тих, хто вільний. Мужність для тих, хто мужній…»

Окремо студенти  розповіли про постать Миколи Кравченка («Крука») – ідеолога, дослідника, одного з тих, хто стояв біля витоків «Правого Сектору» та батальйону «Азов».

Ми вкотре переконалися: література – це не просто слова. Це – голос нації, її пам’ять, її біль та її надія. Поети Нового Розстріляного Відродження продовжують шлях своїх попередників. Їхні тексти – це стяги, піднесені над світом, які кричать про свободу, любов до України й незламність духу. Цей захід  стане не фіналом, а початком – початком вдумливого читання, пошуку, вдячності й пам’яті.Читайте, пишіть, поширюйте українське!

Поки живе наше Слово – живе Україна.

Лілія Омельченко,

викладачка циклової комісії

філологічних дисциплін