Мій Всесвіт у римованих рядках – там, де слово стає дотиком.

І ти уклінно Слову

поклонись – воно святе у

творчості людини

Василь Стус

У теплій атмосфері творчого діалогу студенти груп 101-О та 111-К Ірпінського фахового коледжу НУБіП України відкрили для себе унікальний поетичний світ сучасної української мисткині Наталії Чісліної. Її поезія – ніби внутрішня розмова з тими, хто вміє чути серцем: водночас тендітна й сильна, сповнена метафор, болю, надії та тихої радості від життя.

Під час зустрічі слова не просто звучали – вони оживали в слухачів на очах. Хтось віршами малював лінії власних асоціацій, хтось знаходив у них відповіді на давно поставлені питання, а дехто вперше відчув, як поезія торкається серця, мов легкий вітер на краю зими.

Студенти не лише слухали, вони творили – малювали кавою, намагаючись передати відчуття, образи та емоції, пробуджені поезією. Їхні роботи виявилися не просто ілюстраціями, а власними історіями, які народилися в діалозі між поетичним словом і творчою уявою.

Особливо цікавим став момент, коли до зустрічі долучилася Аліна Петренко – викладачка психології.

Саме вона допомогла студентам поглянути на свої роботи глибше: “розшифрувала” емоції та підсвідомі символи, які проявилися в малюнках.

Це було відкриття – для кожного, хто вперше побачив, як мистецтво може висловити те, чого ми часом не кажемо вголос.

Поезія – дала слово. Малюнок – озвучив почуття. Аліна Анатоліївна – допомогла їх зрозуміти.

Так народився творчий місток між словом, емоцією та внутрішнім світом кожного студента. І саме такі зустрічі формують культуру чутливості, думання та усвідомлення себе в сучасному світі.

Це не просто зустріч із поеткою. Це – зустріч із власними думками, які раптом набувають виразного голосу.

Творчий тиждень філологічних дисциплін завершився саме так: не гучно, а глибоко. Бо справжня культура – не в кількості сказаних слів, а в тому, які слова залишаються з нами надовго.

Людмила Клименко,

 викладачка мистецтва