Мистецькі студії пам’яті: слово як місток між минулим і сучасністю
З нагоди відзначення Дня Соборності України та Дня пам’яті Героїв Крут студенти групи 110-Х Ірпінського фахового коледжу НУБіП України під керівництвом викладачки циклової комісії філологічних дисциплін — Лілії Омельченко – взяли участь у мистецьких студіях, покликаних осмислити знакові історичні події крізь призму мистецтва слова.
Цей захід, що вийшов за межі традиційного заняття, став актом переживання минулого в його органічному зв’язку із сучасністю. Студенти отримали можливість поглибити свої знання про історичні факти, що символізують єдність та жертовність українського народу, осягнути їхнє значення для сьогодення.
Ключовими темами зустрічі стали День Соборності України — як символ незборимої волі до єднання, що є запорукою сили нашої держави та подвиг Героїв Крут — як взірець незгасимої любові до Батьківщини та відданості національним ідеалам.
Особливий інтерес у студентів викликав творчий аспект заходу. Кульмінацією студій стало створення власних поетичних творів – верлібрів на тему “Герої — це…”. У цих емоційно забарвлених рядках учасники прагнули відобразити особисте сприйняття героїзму, власні почуття болю, гордості та шани.
Хтось із студентів звернувся до трагічної сторінки історії бою під Крутами, зобразивши юнаків, які без вагань стали на захист рідної землі, усвідомлюючи неминучість поразки. Інші автори писали про сучасних героїв, які продовжують боротьбу за незалежність України. Були й такі, хто оспівав силу слова, здатного зберігати пам’ять про подвиги та передавати її з покоління в покоління.
Ось кілька уривків із проникливих верлібрів, народжених у творчій лабораторії студентів:
Рибачок Маргаріта: Для мене герой — це той, хто мовчить, але для правди готовий стоять. Хто серце своє віддає без вагань, щоб інших звільнити від сліз і страждань.
Панасенко Анастасія: Герой для мене – це той, хто запалює вогник надії в серцях інших. Це людина, яка переступає через страх і долає будь-які перешкоди. Це не обов’язково якийсь супергерой з коміксів, а скоріше той, хто щодня здійснює маленькі подвиги!
Швець Олексій: Герой це не той, хто має меч. Не той, хто має добру славу. Це той, хто жертвує своїм життям, своїми мріями… Вони воюють, щоб інші відчули себе в безпеці. Їх питають: “Втомились ви?”, а вони втомлено відповідають: “Втомились, але маємо ми йти… Ми захищаємо вас зараз від біди”.
Грицюк Віктор: Герой не обов’язково має володіти надзвичайними здібностями чи бути всесвітньо відомим — його вчинки можуть залишатися непомітними для багатьох, але вони завжди змінюють чиєсь життя на краще.
Давиденко Анна: Герої просто є. Там, де без них усе б упало.
Вакульчук Євгенія: Герой – це людина, яка здійснює видатні вчинки. Це символ мужності та відваги. Це приклад для наслідування. Це той, хто долає свої страхи та слабкості.
Ратундалов Максим: Герой — це найбільший доказ того, що добро завжди має силу перемогти.
Степанчук Каріна: Герой – це світло у темряві зла. Надія, що змінить кожного з нас. Хто руку подасть у важку хвилину, захистить і допоможе. Частинкою героя є незламність.
Цей поетичний досвід став ще одним підтвердженням того, що мистецтво слова є не тільки формою самовираження, а й дієвим засобом збереження історичної пам’яті. Лише пам’ятаючи минуле, ми здатні будувати гідне майбутнє.Цей захід дав можливість відчути історію серцем та осягнути її глибинні смисли за допомогою художнього слова!
Пам’ятаймо героїв у слові, втілюймо їхні ідеали у власних вчинках!
Лілія Омельченко,
викладачка циклової комісії
філологічних дисциплін
