Серця, що б’ються в ритмі ЗСУ
Немає нічого більш
патріотичного, ніж
бути людиною
Ліна Костенко
У червні, коли літнє сонце прогріває землю, наші серця не охолоджуються до найважливішого – до тих, хто щодня виборює для нас мир і свободу.
Викладачі та студенти першого курсу Ірпінського фахового коледжу завершили навчальний рік так, як личить справжнім українцям – добром і вдячністю.
За підтримки Дмитра Костюка, директора коледжу, було зібрано гуманітарну допомогу:
– для бійців батальйону імені Шейха Мансура (Запорізький напрямок),
– для 105 прикордонного загону імені Князя Володимира Великого (Чернігівський напрямок);
– для воїнів 475 ОШБ (Харківський напрямок);
– та для бійців 165 батальйону 119-ї бригади територіальної оборони (Донецький напрямок).
Щирі слова подяки викладачам Богдану Кічаку, Валентині Вдович, Наталії Лісовській, Олександру Котяшу, Ірині Лапченко, Людмилі Черненькій, Вадиму Печкурову, Наталії Даль, Ірині Берегелі.
Красно дякуємо студентам першого курсу та їх батькам Дар’ї Шаповаловій, Дмитру Гаранському, Дар’ї Коробці (103-Ф), Анастасії Родченко, Вікторія Карандюк, Софії Родченко (104-Ф), Дар’ї Куценко (105-М), Єлизаветі Тарасюк (106-П), Захару Гомону (107-П), Михайлу Приходько (108-К), Анастасії Єреміч (109-К), студентам групи 101- Е, куратор Лариса Гурська, та Емілії Дібрівній, яка для підтримки бійцій на передовій об’єднала студентів груп 102-О та 109-К.
Це не просто речі – це тепло рук і віра сердець. Кожен смаколик, кожен засіб гігієни, кожна пара шкарпеток – це маленьке «дякую» нашим воїнам за їхню величезну справу.
Бо освіта – це не лише про знання. Це про цінності. Про людяність. Про те, що ми не осторонь. І саме так виховуються покоління, які творять нову, сильну, незламну Україну.
Коли серце знає, заради чого б’ється – народжується нація.
Людмила Клименко,
викладачка мистецтва
