Справжні. Незламні.

Народ, який бореться — завжди має майбутнє.

Українці сьогодні проходять крізь випробування, які важко виміряти словами. Війна принесла в наші домівки біль, втрати, тривогу… Але водночас вона відкрила в серцях людей те, що неможливо зруйнувати жодною силою — єдність, віру та безмежну любов до своєї країни.

Попри всі труднощі, українці не зламалися. Ми живемо, працюємо, навчаємося, мріємо — і щодня робимо те, що наближає Перемогу. Бо життя — це теж форма спротиву. І кожен наш крок уперед — це ще один доказ: нас не зупинити.

Особливої сили набуває спільна справа. Викладачі, студенти та їхні батьки — люди з великими серцями, у яких живе щира, глибока любов до України та справжній, непоказний патріотизм — щомісяця об’єднуються задля допомоги нашим захисникам, бо це — внутрішня потреба, це — поклик душі.

Квітнева допомога стала ще одним свідченням нашої згуртованості. До військових шпиталів Чернігівщини та Київщини передано необхідні медичні витратні матеріали — те, що рятує життя і повертає надію.

А для бійців на передовій сформовано допомогу, яка вже вирушила до:

  • стрілецького батальйону КОРД (Покровський напрямок);
  • батальйону імені Шейха Мансура (Запорізький напрямок);
  • 46-ї окремої механізованої бригади (Харківський напрямок);
  • 119-ї окремої бригади територіальної оборони (Сумський напрямок).

Це — тепло наших сердець. Це — вдячність. Це — дуже гучне «Ми з вами».

Щира подяка студентам та їхнім батькам: Олександрі Куц, Варварі Матвієнко (101-О), Дарині Погорілій, Вадиму Ярмоленку, Євгену Слухаю, Роману Тарабану (102-Ф), Віктору Ванюку (104-Б), Крістіні Барило, Софії Медведєвій (107-Т), Олександру Співаковському (108-І), Максиму Жакуну (113-Х), Хабібу Байрамову (208-К), Олександру Панчуку (210-Х); студентам груп 103-Ф (класний керівник Аліна Петренко), 104-Б (класний керівник Світлана Остапчук); батькам студентів групи 201-О (класний керівник Лариса Гурська): Надії Уткіній, Анні Походенко, Наталії Даниленко, Яні Євдоченко, Світлані Свінцовій, Василю Приходьку, Наталії Селівановій, Олені Скоробагатько.

Красно дякуємо викладачам: Богдану Кічаку, Володимиру Кумейку, Наталії Даль, Ірині Берегелі, Валентині Вдович, Олександру Котяшу, родині Черевків.

У час, коли ворог намагається зламати нашу волю, ми ще раз доводимо: сила України — в людях. У тих, хто тримає зброю, і в тих, хто тримає тил.

Ми — єдині. І саме тому вистоїмо.

Хай ця весна розквітне МИРОМ!

Людмила Клименко,

голова ЦК філологічних дисциплін