Студентський круглий стіл «Жінки свободи»
Є постаті, чиї імена вписано в літопис свободи золотими літерами і водночас несправедливо замовчувані впродовж десятиліть. 11 березня 2026 року в Ірпінському фаховому коледжі НУБіП України відбувся студентський круглий стіл «Жінки свободи», що став справжнім інтелектуальним святом і даниною пошани жінкам-борцям різних епох.
Захід об’єднав студентів 1 та 2 курсів навколо спільної теми – долей видатних жінок, які в різні часи обирали свободу, гідність та опір, навіть ціною власного життя.
Організаторами заходу стали Тетяна Семененко, голова циклової комісії гуманітарних дисциплін, та викладачі Ірина Берегеля й Леонід Баланюк.
Учасники круглого столу презентували доповіді, що охопили широку географію та хронологію – від доби Просвітництва до сьогодення, від Франції до фронтових шпиталів сучасної України.
Крістіна Панасюк відкрила засідання оглядовою доповіддю «Жінки свободи», окресливши концептуальні рамки теми і ввівши аудиторію в широкий контекст жіночого правозахисного руху.
Аліна Баранівська відкрила українську частину програми розповіддю про Олександру Екстер – авантюрну генійку живопису, яка заквітчала авангард українськими візерунками й підкорила художні столиці Європи.
Маргаріта Рибачок і Марк Печерський звернулися до постатей Лесі Українки та Олени Пчілки – двох жінок, для яких слово і культура були зброєю опору в умовах жорстокого колоніального тиску. Їхні доповіді пронизувала глибока повага до тих, хто зберігав українську ідентичність усупереч заборонам.
Софія Ковганюк розповіла про Христину Алчевську, яка подарувала освіту понад 17 тисячам жінок, і цей факт вразив аудиторію своїм масштабом і безкорисливістю. Світлана Глушак дослідила постать Христини Скачківської-Сушко – першої жінки в армії УНР, що зламала стереотипи своєї доби.
Особливої напруги зазнала зала під час доповідей, присвячених Олені Телізі: Дмитро Кравченко та Маргарита Бузенко дослідили її культурну й національно-визвольну місію в окупованому Києві та свідомий вибір смерті заради ідеї. Ці доповіді – не лише історія, це моральний урок для кожного.
Анна Сапсай розкрила мистецький спротив Алли Горської, чия творчість стала актом громадянської незгоди в умовах радянської цензури. Валерія Крот вразила аудиторію дослідженням Людмили Павліченко – снайперки, якій приписують понад 300 підтверджених влучань, і яка стала живою легендою Другої світової війни.
Олександра Мельниченко перенесла учасників у сучасність, дослідивши шлях жінок-захисниць від добровольчих батальйонів 2014 року до лав ЗСУ сьогодні. Максим Шпиг та Анатолій Климець доповнили картину розповідями про жінок Майдану та жінок-«бранок» Маріуполя – голоси, які неможливо почути без болю.
Діана Походенко та Софія Сахно розповіли про Юлію Паєвську («Тайру») і Катерину Поліщук («Пташку») – сучасних жінок, чиї долі увібрали в себе весь трагізм і незламність нашого часу.
Завершальними стали доповіді Юлії Негреби про правозахисницю Ірину Калінську та Артема Мельника про Олександру Матвійчук, лауреатку Нобелівської премії миру. Було акцентовано: боротьба за свободу продовжується, і жінки України – на її передовій.
Підводячи підсумки, Тетяна Семененко наголосила: жінки свободи – це не минуле, це дороговказ для сьогодення. Поки ми пам’ятаємо їхні імена – ми продовжуємо їхній шлях.
Щира подяка всім доповідачам: Крістіні Панасюк, Аліні Баранівській, Маргариті Рибачок, Марку Печерському, Софії Ковганюк, Світлані Глушак, Дмитру Цибенку, Валерії Крот, Дмитру Кравченку, Маргариті Бузенко, Анні Сапсай, Олександрі Мельниченко, Максиму Шпигу, Анатолію Климцю, Артему Мельнику, Діані Походенко, Софії Сахно, Юлії Негребі за ґрунтовну підготовку, щирість і громадянську зрілість.
Цей захід засвідчив: боротьба за права жінок це не сторінка минулого, а живий процес, що триває на всіх континентах, і молоде покоління українців усвідомлює свою відповідальність у цій глобальній справі.
Тетяна Семененко,
голова циклової комісії
гуманітарних дисциплін,
викладачка історії
