Свято Мельпомени
Театральна сцена – місце, де варто оголювати душу…
Роман Віктюк
Щорічно 27 березня, починаючи з 1961 року, відзначається Міжнародний день театру, який був встановлений у Відні на IX конгресі Міжнародного інституту театру при ЮНЕСКО.
Традиційно цей день проходить під девізом «Театри як засіб взаєморозуміння т зміцнення миру між народами».
Театр завжди мав виключно важливе етичне і художнє значення, сприяв формуванню естетичного смаку, розширенню кругозору.
В рамках тижня циклової комісії філологічних дисциплін до Всесвітнього дня театру 25 березня на сцені коледжу відбулася вистава «Кримськотатарські казки. Про любов» київського театру “Між трьох колон”.
“Ми відкриваємо вам скарбницю східної мудрості, що живе в Україні. Перли півострову Крим про життя і любов, про справжню велич і глибину краси, що принесли нам з Бахчисараю, Джанкою і вершин Ай-Петрі”, – зазначив режисер вистави пан Дмитро.
Усю виставу, де понад 30 персонажів, грали подружжя Дмитро та Еліна Ходаківські.
“Кримськотатарські казки. Про любов” є інтерактивною виставою, де глядачі теж актори. Їм запропонували зіграти деякі ролі. А ще актори частували глядачів східними смаколиками.
Крим – це більше, ніж півострів. Це місце, де гірські схили зустрічаються з безкраїм морем, а кожна вуличка зберігає історії століть. Це вузькі провулки, вимощені бруківкою, старовинні будинки з дерев’яними різьбленими віконницями, квітучі дворики, де серед тіні виноградної лози витає аромат міцного чаю та щойно випечених чебуреків.
Кримські татари – це народ із глибоким корінням, традиціями, що передаються з покоління в покоління, і гостинністю, яка гріє душу. У їхніх оселях завжди відкриті двері для гостей, столи вкриті щедрими частуваннями, а в інтер’єрі – витончені орнаменти, мідний посуд і теплі кольори, що ніби обіймають кожного, хто переступає поріг.
Саме цю атмосферу прагнули передати актори, щоб глядачі відчули подих кримських гір, затишок старих вуличок і тепло кримськотатарської гостинності.
У виставі згадувалися популярні кримськотатарські казки і частково звучала кримськотатарська мова.
«Ми віримо, що театр – це не тільки про емоції. Коли кажуть, що ходять до театру лише заради емоцій, мене це трохи обурює. Театр піднімає багато аспектів і повинен це робити. Тому для нас важливо, що ми запалюємо людей цікавитися кримськотатарською культурою», – наголосила Еліна після завершення вистави.
Вистави театру «Між трьох колон» відображають буття кожного з нас: минуле, теперішнє та майбутнє. Після повномасштабного вторгнення театр став волонтерським.
Тож студенти та викладачі коледжу долучилися до збору коштів на придбання РЕБ для бригади, в якій служить колишній актор театру, зібравши 3604 грн.
Дякуємо ЗСУ за можливість навчати та навчатися.
Людмила Клименко,
голова ЦК філологічних дисциплін
