Зустріч з Григорієм Кочуром через покоління

Література – головна духовна опора нації

в боротьбі за самозбереження.

Григорій Кочур

В історії українського перекладу ХХ століття є постаті, які визначили його розвиток на десятиліття вперед. Однією з таких постатей був наш земляк Григорій Кочур – перекладач, поет, літературознавець і громадський діяч. Кочур був не лише перекладачем, а й натхненником культурного відродження 1960-х. Його оселя в Ірпені стала справжнім центром творчої інтелігенції, місцем зустрічей та вільної думки.

23 вересня 2025 року студенти груп 106-Т та 110-К мали нагоду доторкнутися до світу, у якому творив видатний перекладач, поет і літературознавець Григорій Кочур. Разом із викладачами Людмилою Клименко та Олександром Котяшем вони завітали до його музею в Ірпені.

Тут, серед книжок і рукописів, що пам’ятають його руки, оживала історія людини, яка зробила Україну частиною світової культури. Пані Марія Кочур, екскурсовод музею, повела студентів стежками життя митця: від його боротьби за свободу слова в 60-ті до титанічної праці над перекладами, які охопили 26 століть літератури з трьох континентів.

“Осіння пісня” Поля Верлена в перекладі Кочура, яку студенти вивчають на заняттях зарубіжної літератури, прозвучала як справжнє відкриття: знайомі слова – але інший подих, нова музика. Саме так працює великий переклад – він не лише передає зміст, а й дарує емоцію.

Для студентів ця зустріч стала більше, ніж екскурсією. Це був діалог із минулим, який відкрив новий сенс літератури як духовної опори та простору свободи. Вони побачили, що переклад – це міст, який поєднує покоління, країни й культури.